Прогноз виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру
Прогоз виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
Пропозиції щодо запобігання можливим надзвичайним ситуаціям






Прогноз виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру



Аналіз статистичних даних показує, що протягом 1997 - 2012 років кількість НС у березні порівняно з лютим дещо зменшується (на 5% менше), при цьому, у березні проти лютого значно збільшуються середні значення кількості гідрологічних та геологічних НС, що пов'язано, у першу чергу, з підвищенням водності у цей період. Середні значення кількості метеорологічних та медико-біологічних НС зменшуються.


Мінімальну кількість НС (2) зареєстровано у 2010 році, максимальну (18) - у 1998 році (мал. 1).


За статистикою 1997-2012 років у березні, порівняно з лютим, збитки від НС природного характеру збільшуються (в абсолютному вимірі у 5 разів). Протягом останніх 15 років у березні збитків від НС в більшій чи меншій мірі зазнавали усі області України, окрім Житомирської, Запорізької та Черкаської областей. При цьому значних втрат зазнавали тільки Закарпатська область у 2001 році (близько 288 млн. гривень) АР Крим у 2002 та 2005 роках (в цілому близько 53 млн. гривень) та Миколаївська область у 2002, 2003, 2007 роках (в цілому близько 41 млн. гривень). У березні 2009-2011 років збитків внаслідок НС природного характеру не зареєстровано. А в цілому, у березні 1997-2012 років внаслідок НС природного характеру було завдано збитків на суму близько 500 млн. гривень (мал. 2).


Характерними рисами температурного режиму у березні є стійкий перехід середньої добової температури повітря через 0 градусів у бік підвищення по всій території країни та через плюс 5 градусів - на півдні й Закарпатті. Середня багаторічна дата переходу на метеорологічну весну - 13 березня, але у залежності від поточних погодних умов цей рубіж може відхилятись від указаної дати на 1-3 тижні в обидва боки.


За даними Українського гідрометеорологічного центру середня місячна температура очікується 0-5 градусів тепла, що на 1-2 градуси вище за норму (у західних областях близько до норми), а місячна кількість опадів прогнозується 30-53 мм (в гірських районах 51-95 мм), що більше за норму (121-140%), лише в Закарпатській, Миколаївській та Одеській областях - у межах норми (80-120%).


Ускладнення господарської діяльності у березні 2013 року внаслідок гідрометеорологічних умов можуть бути викликані комплексом небезпечних явищ, притаманних перехідному періоду від холодної пори року до теплої і характеризуватимуться коливаннями температури повітря, опадами різної інтенсивності та вітряною погодою. Зимові явища (хуртовини, снігопади, ожеледь, налипання мокрого снігу) можуть чергуватися з дощами, грозами та шквалами. Характерною рисою березня є значний перепад температури повітря від дня до ночі, що може призвести до сходу снігових лавин, ускладнень у русі транспорту та додаткового навантаження на системи життєзабезпечення.


Березень характеризується також формуванням водопілля на річках країни, під час розвитку якого неодноразово відмічалось досягнення відміток затоплення об'єктів господарювання (у 1981, 1985, 1999 роках). На річках західного регіону в окремі роки відмічалися тало-дощові паводки, як це було наприклад у 2001 році в Закарпатській області, коли на річках пройшов паводок з катастрофічними наслідками.


У березні поточного року існує висока ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій геологічного характеру (насамперед, зсувів), особливо в Чернівецькій. Івано-Франківській, Закарпатській областях та АР Крим, а також на зсувонебезпечних ділянках в зонах впливу водосховищ Дніпровського каскаду та міських агломерацій Київської? Кіровоградської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Чернігівської, Херсонської областей та мм. Києва та Севастополя. Існує ймовірність підтоплення у південних та центральних областях України.


У березні 2013 року зберігається висока ймовірність виникнення небезпечних інфекційних захворювань, особливо сальмонельозу, гострих кишкових інфекцій, ГРВІ, існує загроза випадків отруєння людей, насамперед чадним газом та харчових отруєнь.


За статистичними даними 1997-2012 рр. найбільша кількість НС природного характеру у березні зафіксована в АР Крим (13 НС), Дніпропетровській, Одеській (по 12 НС відповідно), Львівській (11 НС) областях, найменша (1 НС) - у Тернопільській області.


Загальна кількість надзвичайних ситуацій природного характеру у березні 2013 року очікується на рівні 4 - 9 випадків. Найбільший ризик виникнення НС природного характеру - у Волинській, Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях та АР Крим.






Прогноз виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Аналіз статистичних даних 2000 - 2012 років свідчить, що у березні середнє значення кількості НС техногенного характеру порівняно з лютим майже не змінюється (16,7), мінімальна кількість таких НС (7) зареєстрована у 2009 році, максимальна (29) - у 2000 році (мал. 3).


У березні відмічається тенденція до зменшення кількості надзвичайних ситуацій з причини пожеж та вибухів, проте їх частка серед НС техногенного характеру залишається найбільшою. Високою є також частка НС на транспорті, яка збільшується порівняно із лютим. Мінливі погодні умови березня є причиною зростання середньої кількості НС в системах електроенергетики та життєзабезпечення.


У територіальному відношенні особливо високі ризики виникнення НС техногенного характеру у березні 2013 року очікуються в Донецькій області (НС на транспорті, аварій на вугільних шахтах). Високим є ризик виникнення НС техногенного характеру у Луганській (пожежі (вибухи), у т.ч. на вугільних шахтах), Львівській (пожежі (вибухи), аварії на транспорті, системах життєзабезпечення та енергопостачання), Одеській (пожежі (вибухи), аварії на транспорті, в системах електроенергетики та життєзабезпечення) та Рівненській (аварії в системах електроенергетики та життєзабезпечення, пожежі) областях. Значна ймовірність виникнення НС техногенного характеру зберігається в АР Крим, Вінницькій, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Хмельницькій, Херсонській та Чернігівській областях (мал. 4).


Кількість НС техногенного характеру у березні 2013 року очікується у межах 7 - 13 випадків.


Найбільш високими у березні 2013 року очікуються ризики виникнення НС, пов'язаних із пожежами, вибухами (у т.ч. вугільних шахтах). Високим очікується ризик виникнення НС, пов'язаних із аваріями на транспорті та НС з причини аварій на системах енергопостачання та життєзабезпечення.


Пропозиції щодо запобігання можливим надзвичайним ситуаціям

Виникнення надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного характеру у березні 2013 року найбільш вірогідно можуть спостерігатися внаслідок випадіння опадів, вітряної погоди, через розливи річок, утворення поверхневого талого або дощового стоку з накопиченням його в пониззях рельєфу.


Виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ та пов'язаних з ними ускладнень або НС ймовірне в будь-якому регіоні, але найбільш уразливими можуть бути західні та південні регіони країни.


З урахуванням висновків порівняльного аналізу НС за відповідний період минулих років, динаміки їх виникнення протягом поточного року, прогнозованих погодних умов та з метою попередження виникненню надзвичайних ситуацій та зменшення їх негативних наслідків протягом березня 2013 року Головним управлінням (управлінням) ДСНС у регіонах доцільно:

проводити постійний моніторинг гідрометеорологічної ситуації для забезпечення готовності до запобігання і ліквідації негативних наслідків від можливих гідрометеорологічних НС, особливо з причини розвитку повені на річках;
у зв'язку із високим ризиком виникнення НС, пов'язаних із пожежами та вибухами, забезпечити готовність до реагування на них та посилити роз'яснювальну роботу серед населення щодо необхідності дотримання правил пожежної безпеки у побуті та на виробництві;
інформувати відповідні органи виконавчої влади про необхідність посилення контролю за дотриманням правил безпеки руху (у тому числі правил проїзду залізничних переїздів) та забезпеченням стабільної роботи транспортної галузі;
забезпечити готовність сил реагування до ліквідації аварій у системах життєзабезпечення.