ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Міжнародна організація праці (МОП) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці з метою привернення уваги світової громадськості до масштабів проблеми та, до створення і просування культури охорони праці, яка може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, який було проведено американськими і канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, що загинули та постраждали на роботі; у перше він відзначався в 2003 році.
Україною підтримано ініціативу Міжнародної організації праці, і 28 квітня відповідно до Указу Президента від 18 серпня 2006 року № 685/2006 визначено як День охорони праці.
У 2015 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією Міжнародної організації праці відзначатиметься під девізом – «Приєднуйтесь до формування превентивної культури охорони праці».
Характерною особливістю сучасного виробництва в Україні є наявність шкідливих і небезпечних умов праці. Окрім того, ситуація, що склалася в країні, за короткий час може призвести до реального дефіциту трудових ресурсів.
Впродовж майже всього періоду незалежності України рівень виробничого травматизму мав стійку тенденцію до зниження, але останнім часом темпи зменшення кількості травмованих та загиблих на виробництві досягнули критичного рівня, адже кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, які сталися у 2014 році, вже перевищила кількість смертей на виробництві за попередній рік.
У деяких галузях виробництва зростання кількості загиблих із розрахунку на 1000 працюючих носить фактично лавиноподібний характер і становить, зокрема, у вугільній галузі – 61 %, у соціально-культурній сфері – 84 %, в енергетиці – 43 %, на підприємствах зв’язку – 80 %, у газовій та деревообробній промисловості – більше, ніж у два рази.
Тому проблема збереження здоров’я і життя працездатних громадян має особливе значення, а тематика Дня охорони праці у 2015 році, є як ніколи, актуальною.
Культура охорони праці – це створення чітко сформульованої системи прав, обов’язків та сфер відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет.
Але безпечні та здорові умови праці визначаються не тільки чинною законодавчою базою, а й загальним рівнем цивілізованості, виробничої культури та соціально-економічного розвитку суспільства.
У першу чергу мова йде про ставлення уряду, роботодавців та працівників до питань охорони праці, їх налаштування на роботу без нещасних випадків.
Досягнути такої узгодженої політики можна шляхом спільного формування та розвитку культури охорони праці через впровадження превентивних заходів, головний девіз яких: зацікавити, навчити, зробити питання охорони праці звичною та невід’ємною складовою нашого життя.
Необхідно орієнтувати та доводити до керівників, закріплювати на рівні свідомості кожного працівника, що заходи з охорони праці та їх виконання не повинні бути лише за для «галочки», що належна культура охорони праці потрібна, насамперед, саме їм, адже ніякі компенсації не повернуть втрачені здоров’я та життя. А для роботодавця це, нарешті, просто вигідно, оскільки доведено, що співвідношення видатків на ліквідацію аварійної ситуації (включаючи виплати щодо випадків виробничого травматизму) та видатків на її запобігання становить 15:1.
Саме тому Організаційний комітет звертається до всіх працівників, роботодавців, сьогоднішніх та майбутніх, громадськості й наголошує на необхідності пам’ятати, що людське життя – це найвища соціальна цінність, і ніякими обставинами не можна виправдати смерті людини.
У суспільстві має зростати усвідомлення того, що співпраця та діалог між усіма учасниками щодо питань охорони праці є пріоритетними, адже поліпшення умов праці та її безпека одночасно зберігають здоров’я працівників і підвищують продуктивність праці та якість продукції, забезпечуючи тим самим конкурентоздатність виробництва, інвестиційну привабливість держави.
Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення гармонійного розвитку суспільства. Саме тому важливо пам’ятати, що підвищення рівня культури охорони праці в суспільстві – це запорука збереження здоров’я працівників.
